Відповідально заявляю, що я гадки не маю, для кого і навіщо я писав цей псот.
В час сезонного загострення інтересу до самурайського кіно, нарешті склав кілька типових правил «золотої ери» самурайських фільмів – тобто кіна 50-60-хх. Ітак, відштовхуємось від того, шо все краще про самураїв зняли видатні глиби Куросава і Кобаясі. Для цього вони обидва неодмінно використовували двох акторів-легенд – Тосіро Міфуне і Татсуо Накадая (іноді разом, іноді по окремості).
Тож правила склались такі:
1) Шоб убити Татсуо Накадая потрібно використовувати Тосіро Міфуне або вогнестріл. Інших варіантів нема.
2) Шоб убити Тосіро Міфуне потрібно використовувати тілько вогнестріл. А так його вбити неможливо.
3) Якщо в фільмі з’являються обидва актори – ймовірність виживання героя Накадая лине до 0%.
А от власне чого саме тіко вогнестріл? А тому, що ясен хрін ця нагла зброя символізує занепад правил честі і епохи самураїв. Впрочім, і тут є дивна деталь – в своїх кінах Куросава підносив культ самурая, створюючи картіну справедливого кіборга (якого чесно вбити неможливо). Кобаясі ж напроти – критикував цей культ, показуючи його тупу пихатість і непридатність до життя. А ж все одно, його герої-бунтівники мруть саме від вогнестрілу, як від втілення всього найгіршого. Хтозна, може таким чином обидва режисери-антагоністи все ще показували переживання з приводу того дива прогресу, шо їм продемонстрували в Хіросімі? Чом би й ні. А поки можна подивитись, як зазначені вище закономірності були втілені в роботах цих двох (чи навіть чотирьох) ахуєнних японських супергероїв-вікінгів-самураїв. (і зовсім це не спойлір, бо ви б того все одно не дивились).
Немає коментарів:
Дописати коментар