Свого часу, переглядаючи красиву епічну казку "Царство небесне", я зовсім не пізнав в цьому ексцентричному дядьку, що по фільму зветься Рене де Шатійон, того самого кремезного скотта з "Хороброго серця", що був правою рукою Уоллеса-Гібсона. А це він.
Та я не про те. Кажу, що стараннями ірландського актора Брендона Гліссона, французський лицар Рене де Шатійон вийшов одним з історично найдостовірніших образів в фільмі, фактаж котрого кульгає на чотири копита. За виключенням того, що Рене не був тамплієром - роль Гліссона повністю відповідає реальній постаті де Шатійона.
А особистість це була вельми цікава, як хто не знає. Бідний лицар, не маючи статків в Європі, подався в Святу Землю, і вигідно одружившись там, відхопив дуже смачну частку Антіохії. Проте "удаль маладєцкая" в баняку грала й кипіла, тому з молодих років за Рене водилася погана звичка: регулярно порушувати всі пакти і домовленості між мусульманами та християнами Святої Землі, і грабувати ледь не кожен караван, що зустрінецця на шляху. В "Царстві небесному" це є. Одначе, буйний норов і тут не знаходив втіхи. Саме тому, за Рене де Шатійоном числяться кілька подвигів, що зробили його однією з наймерзенніших особистостей свого часу.
- 1156 року армія Рене напала на острів Кіпр - власність православної Візантії, союзника Папства. Тут він наказав своїм благародним воїнам згвалтувати всіх черниць, й відрізати вуха і носи всім священикам. Коли він зажадав від кіпріотів викуп за полонену знать, виявилось, що його солдати так розорили острів, що платити вже просто не було чим. Коли ж Імператор Візантії відрядив на Кіпр свій флот, де Шатійон зник з острова як і не було.
- 1160 року Рене де Шатійон грабував вірменські землі, проте потрапивши у засідку загримів у вязницю, де провів 16 років. Був випущений за наказом Саладіна.
- а тут найцікавіше. Знову вдало одружившись, Рене отримав в спадок місто Керак з його неприступними мурами. Тут в нього народилася нова оригінальна ідея: поклавши хуй на тонкий мир між муслімами та християнами, він вирішив спорядити флот, і Червоним морем діставшись Медіни ВИКРАСТИ ОСТАНКИ ПРОРОКА МУХАМЕДА. Питання - навіщо? Невже для того, щоб нанести страшний удар по підвалинам мусульманської віри? Та ні - все куди простіше. Рене збирався перевезти останки у Керак і брати з тисяч паломників непомірну плату за прохід. Зпочатку все було непогано, блискуче підготовлений Рене, і укомплектований місцевими піратами флот розорив все узбережжя Червоного моря, й майже дістався Медіни, аж доки рідний брат Саладіна, що мав флот в Середземному морі, не схопився і не переправив пішим ходом кораблі з Середземного моря в Червоне. Тут Рене знову поспіхом покинув територію де до того насрав.
- далі все відомо - знову десятки вирізаних караванів (наперекір проханням короля Єрусалимського й Раймона Тріполійського взятись за розум), і зрештою згвалтування сестри Саладіна. Ці дії призвели до війни між Саладіном та Єрусалимом, страшною різаниною лицарства в битві при Хаттіні й полоном для Рене де Шатійона. Як відомо, при Саладіні він тримався напрочуд зухвало і сміливо, що вивело з себе султана, котрий власноруч обезголовив гвалтівника своєї сестри. Ну а християнам у Єрусалимі з тих пір місця вже не знайшлося.
Історики одностайно звуть Рене відморозком, що зпровокував падіння Єрусалимського королівства. Всі історики, окрім... Та не повірите. Деяких російських. Наткунвся я вчірась на ісконно-канонічний сайт, котрий має заголовок "Национальное Возрождение России. С нами Бог!" І охуйний пацанчик Рене де Шатійон, як гроза мусульман, має на цьому сайті про себе очерк. Тепер дивіцця, що пишуть:
- За всю историю человечества мы знаем только одного дерзкого смельчака, который не побоялся бросить вызов всему мусульманскому миру и двинуть свои военные отряды на завоевание Мекки. Этим человеком был знатный французский аристократ эпохи крестовых походов граф Рено де Шатильон. (епік фейл 1 - флот його був укомплектований простими піратами , епік фейл 2 - не був він знатним аристократом!)
- Рискнем предположить, что негативное восприятие графа Рено в европейских работах, результат отсутствия христианской веры у самих авторов (а хулі ж - самі безбожники серед істориків!)
- і тепер найкраще: Рене Шатильонский погиб за Крест смертью мученика. А мы знаем, что кровь мученическая смывает все прегрешения. (етапіздєц, етапіздєц, етапіздєц!!!)
Ну й далі в тому ж стилі. Ну а мораль сієї байки така: ЯКІ БЛЯТЬ ЩЕ ПИТАННЯ СТОСОВНО КАНОНІЗАЦІЇ ІВАНА ГРОЗНОГО І СТАЛІНА??? Якщо Рене де Шатійон - то святий мученик, то Сталін, як я розумію, то взагалі равноопостольний чувачок. От так от - маразм крєпчал, но танкі наші бистри.
Немає коментарів:
Дописати коментар