Не дуже легке і лампове чтиво про те, що треба підписувати свої картини, а не бути як я не знаю що. Натрапив от на портрет, шо чомусь ся сподобав.
Лише у середині 19 ст. у місті Брешія знайшли цю світлину італійського шляхтича (роботи місцевого ж маляра Моретто), котра припадала пилом у якомусь сараю вже майже 300 років. Наступні півстоліття у дослідників пішли на те, щоб ідентифікувати, хто ж то такий задумливий показує нам з портрету свій офігєнно багатий внутрішній світ. Тож уявімо діалог мистецтвознавців крізь ті самі півстоліття (у порядку виникнення гіпотез).
1-й дослідник: Я знаю! Оскільки знайшли ми це у коморі графині Мартіненго Чезареско – то це явно її славний пращур. Ставлю ящик портвейну «Три сокири» на те, що це ніхто інший як Скьярра Мартіненго Чезареско – молодий граф, що як раз приїхав у Брешію вершити сімейну вендету!
2-й дослідник: А звідки то знаєш? Їх, тих граф’їв там півсотні було у родині.
1-й дослідник: Оно на капелюсі в нього грецький напис: «Я мучусь великим бажанням». Це значить, що Скьярра повернувся до Брешії з жагою помсти за свого батька, Джорджо Мартіненго Чезареско. Котрого як раз таки у 1546 році зрадницьки посадив на ніж підлий представник шляхетського роду Авогадро.
2-й дослідник: Красиво стелиш, фраерок. Джорджо дійсно потрапив у заміс, коли Авогадро напав на нього із дюжиною найманців. Наш герой бився як лев, покрошив частину нападників і впав мертвим вже після 13 колотих ран і двох кульових влучань. Крикнувши до Авогадро останні слова грецькою: «Я мучусь великим бажанням».
1-й дослідник: Імєнно. Проте коли його син Скьярра почув про вбивство батька і повернувся у Брешію із Франції, він не застав у місті вбивць. Тому просто вставив фінку під ребро першому ліпшому представнику роду Авогадро, і втік у Францію, аби його самого тут не закатрупили за навмисне вбивство.
3-й дослідник: І вже через 30 років там у Франції його вбили гугеноти.
1-й і 2-й: Гагагага, ліх! Дозволити себе вбити гугенотові.
2-й дослідник: І все ж у цій теорії є один провал. Цей легінь не схожий на такого, що мучиться бажанням помсти. До того ж, як ти собі уявляєш - приїхав він у Брешію, і всім кричав «Помсти хочу!», а потім кілька тижнів сидів і позував художнику Моретто? Тож висуваю таку гіпотезу, що це і є той самий Джорджо Мартіненго Чезареско незадовго до свого вбивства. А оце «Я мучусь великим бажанням», то певно був його особистий девіз, котрий він і викрикнув перед смертю.
3-й дослідник: І шо, на вашу думку, цей зманіжений товстун схожий на 45-річного капітана гвардії, котрий з собою у могилу забрав кількох людей Авогадро? Маю в тому сумнів.
1-й і 2-й: Ну так а хто ж то врешті?
3-й дослідник: Давайте пориємось, і пригадаємо, що у Джорджо було… раз, два, три, чотири… 19 братів і сестер?
1-й і 2-й (ошелешено): Скілько????
3-й дослідник: Так, 19 (мамка-героїня мабуть два бояни порвала, коли чоловік кинув коні після 20-ї дитини). І як раз таки 1542 року одружився молодший брат Джорджо - Фортунато, якому було 30. Тож він схожий за віком на цей портрет, а напис на капелюсі свідчить, що він мучиться від бажання побачитись зі своєю нареченою!
1-й і 2-й: І шо? Ні крові, ні вендети, а просто «уті-путі, я скучаю»? Тьху!
3-й дослідник: Так, але Фортунато Мартіненго Чезареско став провідним шляхтичем Брешії, покровителем мистецтв і…
1-й і 2-й (нервово): Та всьо, заткнись!
Голос з неба, що належить художнику Моретто: Хлопці, а може досить теревенів, і просто згадаємо, що художник Моретто да Брешія створив чудовий портрет, і його можна назвати одним з провідних майстрів-портретистів свого часу? А натомість сьогодні ви й забули хто то такий?
Всі дослідники: Га? Що?
1-й дослідник: Щось почулося. Але яким мудаком треба бути, щоб не підписати портрет, га?
Лише у середині 19 ст. у місті Брешія знайшли цю світлину італійського шляхтича (роботи місцевого ж маляра Моретто), котра припадала пилом у якомусь сараю вже майже 300 років. Наступні півстоліття у дослідників пішли на те, щоб ідентифікувати, хто ж то такий задумливий показує нам з портрету свій офігєнно багатий внутрішній світ. Тож уявімо діалог мистецтвознавців крізь ті самі півстоліття (у порядку виникнення гіпотез).
1-й дослідник: Я знаю! Оскільки знайшли ми це у коморі графині Мартіненго Чезареско – то це явно її славний пращур. Ставлю ящик портвейну «Три сокири» на те, що це ніхто інший як Скьярра Мартіненго Чезареско – молодий граф, що як раз приїхав у Брешію вершити сімейну вендету!
2-й дослідник: А звідки то знаєш? Їх, тих граф’їв там півсотні було у родині.
1-й дослідник: Оно на капелюсі в нього грецький напис: «Я мучусь великим бажанням». Це значить, що Скьярра повернувся до Брешії з жагою помсти за свого батька, Джорджо Мартіненго Чезареско. Котрого як раз таки у 1546 році зрадницьки посадив на ніж підлий представник шляхетського роду Авогадро.
2-й дослідник: Красиво стелиш, фраерок. Джорджо дійсно потрапив у заміс, коли Авогадро напав на нього із дюжиною найманців. Наш герой бився як лев, покрошив частину нападників і впав мертвим вже після 13 колотих ран і двох кульових влучань. Крикнувши до Авогадро останні слова грецькою: «Я мучусь великим бажанням».
1-й дослідник: Імєнно. Проте коли його син Скьярра почув про вбивство батька і повернувся у Брешію із Франції, він не застав у місті вбивць. Тому просто вставив фінку під ребро першому ліпшому представнику роду Авогадро, і втік у Францію, аби його самого тут не закатрупили за навмисне вбивство.
3-й дослідник: І вже через 30 років там у Франції його вбили гугеноти.
1-й і 2-й: Гагагага, ліх! Дозволити себе вбити гугенотові.
2-й дослідник: І все ж у цій теорії є один провал. Цей легінь не схожий на такого, що мучиться бажанням помсти. До того ж, як ти собі уявляєш - приїхав він у Брешію, і всім кричав «Помсти хочу!», а потім кілька тижнів сидів і позував художнику Моретто? Тож висуваю таку гіпотезу, що це і є той самий Джорджо Мартіненго Чезареско незадовго до свого вбивства. А оце «Я мучусь великим бажанням», то певно був його особистий девіз, котрий він і викрикнув перед смертю.
3-й дослідник: І шо, на вашу думку, цей зманіжений товстун схожий на 45-річного капітана гвардії, котрий з собою у могилу забрав кількох людей Авогадро? Маю в тому сумнів.
1-й і 2-й: Ну так а хто ж то врешті?
3-й дослідник: Давайте пориємось, і пригадаємо, що у Джорджо було… раз, два, три, чотири… 19 братів і сестер?
1-й і 2-й (ошелешено): Скілько????
3-й дослідник: Так, 19 (мамка-героїня мабуть два бояни порвала, коли чоловік кинув коні після 20-ї дитини). І як раз таки 1542 року одружився молодший брат Джорджо - Фортунато, якому було 30. Тож він схожий за віком на цей портрет, а напис на капелюсі свідчить, що він мучиться від бажання побачитись зі своєю нареченою!
1-й і 2-й: І шо? Ні крові, ні вендети, а просто «уті-путі, я скучаю»? Тьху!
3-й дослідник: Так, але Фортунато Мартіненго Чезареско став провідним шляхтичем Брешії, покровителем мистецтв і…
1-й і 2-й (нервово): Та всьо, заткнись!
Голос з неба, що належить художнику Моретто: Хлопці, а може досить теревенів, і просто згадаємо, що художник Моретто да Брешія створив чудовий портрет, і його можна назвати одним з провідних майстрів-портретистів свого часу? А натомість сьогодні ви й забули хто то такий?
Всі дослідники: Га? Що?
1-й дослідник: Щось почулося. Але яким мудаком треба бути, щоб не підписати портрет, га?
Немає коментарів:
Дописати коментар