Спорт на #Радіо_Хартман (допис 9 жовт. 2019 р)
Не втомлююсь переконуватись, що природа новомодної світової толерантності криється виключно у лицемірстві і фінансовій зацікавленості. Ви ж в курсі про скандал між НБА і Китаєм, правда ж? Ну отой самий, коли генеральний менеджер «Х’юстон Рокетс» Деріл Морі всього лише твітнув пост у підтримку боротьби Гонконгу. А у відповідь буквально за три дні Китай розірвав майже всі зв’язки з НБА і персонально з «Х’юстоном», котрий у азіатів кормиться мов кнур на убій. Тут вам і братання з Яо Міном, і ієрогліфи на офіційній формі, і виставкові турне Китаєм, і все на світі.
Але от один твіт – і вжух! Це все зникає. Китайське телебачення скасовує контракти, китайські компанії відмовляються дистрибутувати офіційний мерчендайз клубів НБА, скасовуються товариські матчі на території комуністичної імперії зла. Не допомагає і видалення твіта, і вибачення Морі за те, що підтримав боротьбу вільних людей проти тоталітарного режиму. Кожної години щось китайське відмовляється від чогось НБАшного, і Асоціація вже ризикує втратити як мінімум 4 мільярди доларів.
Звичайно, можна позаздрити китайцям. За однією вказівкою зверху вони всі синхронно оголошують бойкот неугодній конторі. Ми так не можемо, хоча за 5 років і мали б навчитись. Алеееее… Що нас взагалі найбільше тут цікавить? Це, звісно, реакція самої спільноти НБА.
Віддамо належне не дуже доброчесному ділку, комісіонеру НБА Адаму Сільверу. Спостерігаючи як з його рученят упливають мільярди юаней, він скромно потоптався на місці і все ж знайшов у собі сміливість заявити, що Деріл Морі (хоча вже й дав задню) має право висловлювати свою власну думку з будь-якого приводу. Сільвер навіть сором’язливою заявою тільки підлив соляри у вогонь, та менше з тим. Де в цей час всі інші?
А давайте-но поглянемо. Ну от подав голос ще тільки Грегг Попович – видатний тренер, що впевнено торує свій шлях до старечого маразму, підтримав Морі, і заявив, що свобода слова, це та сама цінність, яка була головною в США завжди, окрім останніх трьох років. Бо ж тепер прийшов Трамп, і настала в США цензура, руїна, зрада, репресії, і Попович замість «Вдови Кліко» 1888 року, мусить пити всього лише врожай 1900 року, і йому газон стрижуть не мексиканці, а місцеві (котрим платити треба більше). Старий Грегг звичайно не пригадає один очевидний факт – саме Трамп першим за багато років почав прикручувати гайки китайському ринку, за що його аж так критикують місцеві соціалюги і інші ліво-радикали. Попович не згадав, що поки Трамп затискав той самий тоталітарний Китай у економічні плоскогубці, представники НБА їздили до Китаю на поклон ледь не щомісяця. І їх не цікавили ані права людей, ані Гонконг, ані тероризм Китаю у сфері інтелектуальної власності. Ані багато чого іншого.
А що ж інші достойники НБА? А от вони дружно хором намотали власні язики собі на кулак, лише з тією метою, щоб міцно затиснути того язика в себе ж поміж булок. Тобто в дупі. От наприклад тренер «Лос-Анджелес Кліпперс» Док Ріверс всього лише зазначив, що «Можна висловлювати свої думки, але треба бути готовим до наслідків». Але ж це тренер того самого клубу «Кліпперс», колишній власник котрого Дональд Стерлінг був нахабно зацькований всією НБА, і примушений нею продати свій клуб за те… що у приватній телефонній розмові, записаній у незаконний спосіб, лишень сказав, що «не бажає бачити чорних у своїй ВІП-ложі». Цього вистачило, щоб на 80-річного дідугана із старою закалкою як зграя шакалів накинулась вся Асоціація, звинувачуючи його у всіх смертних гріхах. Леброни і іже кричали про недопустимий расизм, про порушення прав людини, про те, що таким як Стерлінг немає місця у спорті. Гравці його ж клубу, як недолуга мавпа Блейк Гріффін, добивали Стерлінга ногами, кажучи, що власник «Кліпперс» ніколи не любив своїх баскетболістів і ставився до них зневажливо, тож от вони дуже раді, що тепер свої 10-15 мільйонів доларів на сезон отримуватимуть з іншої кишені.
Але ж, спитаєте ви, хіба може йти у порівняння висловлювання одного єдиного діда, із тоталітарним буттям цілої країни, котра паплюжить стільки писаних і неписаних законів і моральних норм? Е ні, друзі. Тут НБА за справедливістю не женеться. Все ж є вже озвучена позиція комісіонера Сільвера, але є і 30 окремих ринків – своє лахміття і свої трансляції хочуть заганяти у КНР «Лейкерс», «Бруклін», «Голден Стейт» та всі інші. Тому зараз ви не почуєте лицемірного виродка Леброна. Його не цікавлять проблеми Гонконга, його не цікавить смертна кара і нелюдські умови роботи в Китаї. Ви не почуєте і Гріффіна. Бо ж тут мова зайшла зовсім не про те, що він не зможе обирати – отримувати 10 млн. від Стерлінга чи від Фунта? Він їх просто може не отримати. Тому мовчить. Права правами, а я гравець НБА і я не буду заради такої маячні як демократія ризикувати можливістю купити собі п’ятий чи шостий «Феррарі».
І це вам не гандонити у кожному інтерв’ю Трампа, котрий вам дійсно нічого не зробить у силу гарантій свободи слова. За його рахунок леброни і поповичі можуть легко набирати зайву популярність у американського плебсу, переважно серед непрацюючих прошарків. А от висловити ту саму позицію щодо проблем, котрі існують не тільки в твоїй хворій уяві – кишка у Леброна і інших героїв Асоціації вже затонка.
І зараз правдоруби з НБА знову полетять подавати чолобитні, вони полетять кланятись комуністичній партії Китаю і просити пробачення. Вони ж бо за мир. Вони за спорт. А свобода? Ну не всім же бути вільними! От Деніс Родман, великий друг Кім Чен Ина і Північної Кореї, вже пропонує свої послуги у відновленні стосунків НБА і КНР. І тоді, можливо, Леброн і Ентоні Девіс перестануть нервувати. І знову зможуть нести людям світло правди про расизм і сексизм Дональда Трампа. І звісно – про свободу слова.
Не втомлююсь переконуватись, що природа новомодної світової толерантності криється виключно у лицемірстві і фінансовій зацікавленості. Ви ж в курсі про скандал між НБА і Китаєм, правда ж? Ну отой самий, коли генеральний менеджер «Х’юстон Рокетс» Деріл Морі всього лише твітнув пост у підтримку боротьби Гонконгу. А у відповідь буквально за три дні Китай розірвав майже всі зв’язки з НБА і персонально з «Х’юстоном», котрий у азіатів кормиться мов кнур на убій. Тут вам і братання з Яо Міном, і ієрогліфи на офіційній формі, і виставкові турне Китаєм, і все на світі.
Але от один твіт – і вжух! Це все зникає. Китайське телебачення скасовує контракти, китайські компанії відмовляються дистрибутувати офіційний мерчендайз клубів НБА, скасовуються товариські матчі на території комуністичної імперії зла. Не допомагає і видалення твіта, і вибачення Морі за те, що підтримав боротьбу вільних людей проти тоталітарного режиму. Кожної години щось китайське відмовляється від чогось НБАшного, і Асоціація вже ризикує втратити як мінімум 4 мільярди доларів.
Звичайно, можна позаздрити китайцям. За однією вказівкою зверху вони всі синхронно оголошують бойкот неугодній конторі. Ми так не можемо, хоча за 5 років і мали б навчитись. Алеееее… Що нас взагалі найбільше тут цікавить? Це, звісно, реакція самої спільноти НБА.
Віддамо належне не дуже доброчесному ділку, комісіонеру НБА Адаму Сільверу. Спостерігаючи як з його рученят упливають мільярди юаней, він скромно потоптався на місці і все ж знайшов у собі сміливість заявити, що Деріл Морі (хоча вже й дав задню) має право висловлювати свою власну думку з будь-якого приводу. Сільвер навіть сором’язливою заявою тільки підлив соляри у вогонь, та менше з тим. Де в цей час всі інші?
А давайте-но поглянемо. Ну от подав голос ще тільки Грегг Попович – видатний тренер, що впевнено торує свій шлях до старечого маразму, підтримав Морі, і заявив, що свобода слова, це та сама цінність, яка була головною в США завжди, окрім останніх трьох років. Бо ж тепер прийшов Трамп, і настала в США цензура, руїна, зрада, репресії, і Попович замість «Вдови Кліко» 1888 року, мусить пити всього лише врожай 1900 року, і йому газон стрижуть не мексиканці, а місцеві (котрим платити треба більше). Старий Грегг звичайно не пригадає один очевидний факт – саме Трамп першим за багато років почав прикручувати гайки китайському ринку, за що його аж так критикують місцеві соціалюги і інші ліво-радикали. Попович не згадав, що поки Трамп затискав той самий тоталітарний Китай у економічні плоскогубці, представники НБА їздили до Китаю на поклон ледь не щомісяця. І їх не цікавили ані права людей, ані Гонконг, ані тероризм Китаю у сфері інтелектуальної власності. Ані багато чого іншого.
А що ж інші достойники НБА? А от вони дружно хором намотали власні язики собі на кулак, лише з тією метою, щоб міцно затиснути того язика в себе ж поміж булок. Тобто в дупі. От наприклад тренер «Лос-Анджелес Кліпперс» Док Ріверс всього лише зазначив, що «Можна висловлювати свої думки, але треба бути готовим до наслідків». Але ж це тренер того самого клубу «Кліпперс», колишній власник котрого Дональд Стерлінг був нахабно зацькований всією НБА, і примушений нею продати свій клуб за те… що у приватній телефонній розмові, записаній у незаконний спосіб, лишень сказав, що «не бажає бачити чорних у своїй ВІП-ложі». Цього вистачило, щоб на 80-річного дідугана із старою закалкою як зграя шакалів накинулась вся Асоціація, звинувачуючи його у всіх смертних гріхах. Леброни і іже кричали про недопустимий расизм, про порушення прав людини, про те, що таким як Стерлінг немає місця у спорті. Гравці його ж клубу, як недолуга мавпа Блейк Гріффін, добивали Стерлінга ногами, кажучи, що власник «Кліпперс» ніколи не любив своїх баскетболістів і ставився до них зневажливо, тож от вони дуже раді, що тепер свої 10-15 мільйонів доларів на сезон отримуватимуть з іншої кишені.
Але ж, спитаєте ви, хіба може йти у порівняння висловлювання одного єдиного діда, із тоталітарним буттям цілої країни, котра паплюжить стільки писаних і неписаних законів і моральних норм? Е ні, друзі. Тут НБА за справедливістю не женеться. Все ж є вже озвучена позиція комісіонера Сільвера, але є і 30 окремих ринків – своє лахміття і свої трансляції хочуть заганяти у КНР «Лейкерс», «Бруклін», «Голден Стейт» та всі інші. Тому зараз ви не почуєте лицемірного виродка Леброна. Його не цікавлять проблеми Гонконга, його не цікавить смертна кара і нелюдські умови роботи в Китаї. Ви не почуєте і Гріффіна. Бо ж тут мова зайшла зовсім не про те, що він не зможе обирати – отримувати 10 млн. від Стерлінга чи від Фунта? Він їх просто може не отримати. Тому мовчить. Права правами, а я гравець НБА і я не буду заради такої маячні як демократія ризикувати можливістю купити собі п’ятий чи шостий «Феррарі».
І це вам не гандонити у кожному інтерв’ю Трампа, котрий вам дійсно нічого не зробить у силу гарантій свободи слова. За його рахунок леброни і поповичі можуть легко набирати зайву популярність у американського плебсу, переважно серед непрацюючих прошарків. А от висловити ту саму позицію щодо проблем, котрі існують не тільки в твоїй хворій уяві – кишка у Леброна і інших героїв Асоціації вже затонка.
І зараз правдоруби з НБА знову полетять подавати чолобитні, вони полетять кланятись комуністичній партії Китаю і просити пробачення. Вони ж бо за мир. Вони за спорт. А свобода? Ну не всім же бути вільними! От Деніс Родман, великий друг Кім Чен Ина і Північної Кореї, вже пропонує свої послуги у відновленні стосунків НБА і КНР. І тоді, можливо, Леброн і Ентоні Девіс перестануть нервувати. І знову зможуть нести людям світло правди про расизм і сексизм Дональда Трампа. І звісно – про свободу слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар