Домашня книга замку Вольфегг

А нумо сьогодні поглянемо на рідкісну штуку - так звану "Домашню книгу замку Вольфегг" і деякі її ілюстрації. Книга була створена кількома майстрами приблизно 1480 для шляхетської родини, що жила у згаданому замку на Рейні. Містила вона поради для малолітніх шляхтян з господарства, військової справи, тощо. Але привертають увагу перш за все астрономічні ілюстрації якогось годного майстра, що не залишив нам свого імені (бо Альбрех Дюрер ще не ввів слушну моду хизуватись своїми творами). Серія з семи ілюстрацій "Сім небесних тіл і їх діти" цікава от чим. По-перше - так, тоді були відомі лише п'ять планет плюс два світила. Тож всі вони і представлені на сторінках у якості вершників у турнірних обладунках. По-друге - тут дивним чином переплітається християнська віра і віра у те, що "діти" планет мають визначений набір стереотипних рис характеру, що залежать від дати народження. Практика показує, що не таке воно вже й мракобісся. Описи до картинок даватиму по мінімуму - зважаючи на те, що пейсбук не дає якісно роздивитись великі ілюстрації, порубав їх на частини - батя/мати зверху, діти - знизу.

"Сонце і його діти"


Ну тут ясно - простенький обладунок старого світила, але гарно вбраний кінь, котрого оточує власне Сонце і сузір'я Лева.

А от і діти. Натякають, що в цей час народжуються такі класні хлопці, як наприклад я. Любителі спорту (бо зверху ми бачимо виключно тренування - боротьба, жбурляння каміння, фехтування), музики, поезії, а також і філантропи (жінка подає жебраку біля церкви). Коротше - всім рекомендують.

"Марс і його діти"

Агресивні баран (овен) і скорпіон оточують кровожерливе світило у якого навіть кінь у шпичаках.

Тут все очікувано - війни, вбивства, мародерство (он женуть стадо у хазяїв), підпали і інші принади військового життя, яке своїм улюбленцям дарує Марс.

"Венера і її діти"

Гламурну красуню Венеру і її вичурну коняку оточують тілець і терези. Все ж комусь треба урівноважувати того Марса.

Ну й почали врівноважувать. Танці, пісні, лютні і саксофони. Праворуч хтось злигається у кущах, а внизу ліворуч - вже по-шляхетному, у лазні. І тут чи то звідниця натякає на дім розпусти, чи то стара служниця свічку тримає молодятам. Кохання перемагає. Поки що.

"Меркурій і його діти"

Близнюки і діва оточують степенного і поважного вченого.

Ну і логічно, що його дітвора теж - ботаніки і відмінники. Хтось вираховує положення зорь, чи вигадує складні механізми. Оно зверху праворуч хлопець, натхненний своєю супутницею, творить новий шедевр. Хтось кує, а хтось хильнувши чарку робить операцію голій пацієнтці. Ну і куди без шкільного БДСМ - без такої алюзії тоді не зображувалась жодна школа.

"Юпітер і його діти"

Юпітер чогось молодий, але кольоровий. Видно символізує молоду аристократію, що рухала тоді Європу. Поряд - стрілець і риби.

Знову ж таки - стрільці з арбалетами тренуються, а не вбивають, що символізує врівноваженість, проте й готовність до різких дій. Полювання і кохання благородних зверху, і внизу саме ядро всього - це планета володарів і законодавців.

"Сатурн і його діти"

Водолій і козеріг - символи цього хворого покидька.

Бо діти його, як і він сам - вбивці, мародери і гвалтівники. Їх вішають і колесують, он чергового вже ведуть на страту, інші сидять у колодках. Ну може хоч до лопати ще мають хист.

"Луна і її діти"

Красуня, котру супроводжує рак. І коняка в неї гарна.

Керує водою на землі, приливами і потопами. Але от діти - чомусь клоуни, фіглярі, наперсточники і міняйли. Ну треба ж колись і розважатись.