Женьо Гярфаш, "Виклик мерця" (1881)

Часто мєстячкові мистецтвознавці приводять як приклад малювання "відчаю в очах" Рєпінського "Іван-Васіліча убівающіго професію", мов от дивіться - ніхто так більш не зможе намалювать ті повні жаху очі! Та могли, просто ви ся не придивляли. От гляньте хоч на картину мадярського маляра Женьо Гярфаша "Виклик мерця" (1881). Тута вам і жах, і очі, і все кругом. Так шо й сам ся перехрестиш, як вночі побачиш.
Ця странна робота - кульмінаційна сцена з містичної балади мадярського класика Яноша Арані. Зав'язка тривіальна - в лісі знайшли зарізаним молодого лордійчука з парою ножових. Батько, за старим повір'ям, шо коли до трупа підійде вбивця, то рани знову закровлять, скликав всю округу до садиби. І хто б не проходив повз тіло, кров не струменить. Аж доки поряд ся опинила лордійчукова колишня, і... Результат, як то кажуть, на очах.