Хосе Касадо дель Алісала. "Колокол Уески"

Продовжимо старече триндіння за живопис.

Дуже люблю я оцю картину маловідомого гішпанського художника Хосе Касадо дель Алісала. Зветься "Колокол Уески". Всьо тут добре, і хлібальники героїв, і драма, і історичний сюжет. Ви от спочатку гляньте, шо там за діла творяться, а потім читайте.

А діла такі. Якось років з 900 тому королем Арагона став колишній ченець Раміро. Людина скромна, але справедлива. Проте не подобався він місцевій шляхті, шо не дуже й потай мічтала надіти на Раміро дерев'яне пончо. Якось попитав король в свого колишнього настоятеля, котрий як раз підрізав троянди в саду "Шо робити, отче?" - "А от так і роби", сказав настоятель, підрізавши маківки тим квітам, шо були вищі за інші.

Тоді Раміро розіслав шляхті І-мейл - "приїздіть, любі друзі, до дзвінниці Уески. я тут покажу вам такий великий колокол, шо його почує весь Арагон і Данія здригнеться". Шляхта пафосно зібралась, і Раміро запросив у двір десяток найбліьш борзих опозіціонерів, показать дзвона. А коли за годинку покликав і всіх інших, вони зайшли і побачили оце ось, шо ви бачите на картіні. "Сюрпрайз, мазафакерс" - сказав король-ченець. - "Іще хтось пиздіти буде?" Пиздіти більш ніхто не захотів. Мораль знайдіть самі.