Поль Марі Ленуар, "Камбіс під Пелузієм" (1873)

Травневим ранком 525 року до нашої ери під стінами єгипетського міста Пелузія перський цар Камбіс ІІ давав інструктаж своїм воєначальникам.
- Нє, не розумію, ваша величносте, - упирався генерал. - Тобто як це котопідготовка? То в сенсі артпідготовка?
- Та ж ні, придурку! - шаленів цар. - Не "арт", а саме "кото". Підготовка котами. Можна навіть вигадати для цього спеціальний прилад - "котопульта"! Ха-ха. Поняв? "Котопульта"!
- Не поняв... - генерал схилив голову. - Ваша величносте, до чого тут взагалі коти?
- Для дєтєй пріроди повторюю. Я пропоную озброїти нашу армію котами. Ти коли підходиш до окопів ворога, шо робиш?
- Кидаю гранату! - випалив генерал, радіючи, що нарешті знає правильну відповідь.
- Вірно. А в тебе є гранати? - готував свою пастку Камбіс?
- Нікак нє, - зніяковів генерал. - І ще пару тисяч років не буде.
- А тому, - вкрадливо продовжив монарх. - Ти, не маючи гранати, підходиш до стін міста, і кидаєш... кота! Потім ще одного, і наступного! Чорного, білого, рудого, шоб в єгиптян аж в очах зарябіло. І ці котолюби покидають зброю і будуть виловлювати своїх котиків, як навіжені. А тут ми їм в пузо з луків - ТРАТАТАТАТАТАТАТА! Ой, умора. Як уявлю то, колікі беруть. Ледь не сказав котікі. Хаха.
- Та як же ж то! Це суперечить всім канонам війни, всім конвенціям і підручникам! Шось в мене аж кішки на душі шкребуть. - не витримав генерал.
- Як? А от так! За мнооооооой! Тра-та-та, тра-та-та, ми вєзьом з собой кота! - заверещав Камбіс і першим рванув в атаку.
А шо було далі - намалював хранцузький маляр Поль Марі Ленуар на картині "Камбіс під Пелузієм" (1873). Битва хитрими персами, звісно, була розгромно виграна.