Аби відчути трохи прохолоди в мармизу в цей спекотний день.
Наприкінці 19 ст. мистецькі кола Франції відчували надто потужний японський вплив. Ван Гог і Моне зокрема спокійно собі ваяли на японську тематику, всі ті парасольки, кімоно, мости у зливу і т.д., бо було модно і стильно. А може бо намагались на безгрошів'ї проникнутись стоїчним духом східних майстрів.
Хороший гравер-жабоїд Анрі Рів'єр пішов далі всіх. Наслідуючи і віддаючи шану японському генію Хокусаю і його "36 видам гори Фудзі", Рів'єр створив серію ліногравюр "36 видів Ейфелевої вежі" - вона, як відомо з голівудського стандарту, видна з усіх вікон Парижа, і гравер першим вирішив це довести. Тут ви можете побачити щось суто паризьке, але і щось суто японське. А більш того, поностальгірувавши - і щось суто київське.
Звичайно, наслідування не стало таким популярним як оригінал, але дещо цікаве і атмосферне тут однозначно є.
Наприкінці 19 ст. мистецькі кола Франції відчували надто потужний японський вплив. Ван Гог і Моне зокрема спокійно собі ваяли на японську тематику, всі ті парасольки, кімоно, мости у зливу і т.д., бо було модно і стильно. А може бо намагались на безгрошів'ї проникнутись стоїчним духом східних майстрів.
Хороший гравер-жабоїд Анрі Рів'єр пішов далі всіх. Наслідуючи і віддаючи шану японському генію Хокусаю і його "36 видам гори Фудзі", Рів'єр створив серію ліногравюр "36 видів Ейфелевої вежі" - вона, як відомо з голівудського стандарту, видна з усіх вікон Парижа, і гравер першим вирішив це довести. Тут ви можете побачити щось суто паризьке, але і щось суто японське. А більш того, поностальгірувавши - і щось суто київське.
Звичайно, наслідування не стало таким популярним як оригінал, але дещо цікаве і атмосферне тут однозначно є.
Немає коментарів:
Дописати коментар