Ну так, чист за красу скажемо, без якоїсь там гішторії. Єслі є картини, при кожному погляді на котрі в мене перехоплює дух, то ото одна з них - "Поранена амазонка", Франц фон Штук, 1904 рік.
Так шоб двома словами - німці довго вагались, чи підхоплювати новомодні живописні тенденції символізму, експресіонізму і т.д. Та коли взялися - зі своїм дещо збоченим, але яскравим, замішаним на крові й кишках баченням, Європка здригнулась. От в тому поколінні показав себе і син мірошника, а потому, за майстерність, гордий володар приставки "фон" Франц Штук.
Так шоб двома словами - німці довго вагались, чи підхоплювати новомодні живописні тенденції символізму, експресіонізму і т.д. Та коли взялися - зі своїм дещо збоченим, але яскравим, замішаним на крові й кишках баченням, Європка здригнулась. От в тому поколінні показав себе і син мірошника, а потому, за майстерність, гордий володар приставки "фон" Франц Штук.
Немає коментарів:
Дописати коментар