Гляньте от, цінителі і співчуваючі, на цю картину фінського військового Акселі Галлен-Каллела. Це тільки з першого погляду вам здасться, що то просто хітливий дідо намагається вхопити свою молодість, проведену з гімназистками. А направду – це ніхто інший як герой «Калевали» Вейнямьойнен, з рук котрого вислизає його наречена Айно. Здавалося б, що тут такого? Але… Аби перевірити достовірність маразму, я таки дістався до фінських новин, і, такі да, вичитав, що нині картина (частина триптиху, датована 1891 роком) стала предметом ненависті і батхьорту мудрих (ні) фінських феміністок, що вимагають прибрати полотно із місцевої галереї, як таке, що паплюжить честь фінського жіноцтва.
Почнемо власне з першоджерела. Здолавши у двобої лапландського шамана, Вейнямьойнен залишив суперника жити тіко за обіцянку видати заміж за героя сестру шамана Айно. Красуня Айно вирішила не перевіряти на практиці пісню «а як поцілує, відвернеться й плюне», й просто втопилася, побачивши завідного нареченого. Але втопилася досить вдало, перетворившись на якусь там плотву. Плотву випадково ловить наш дідо Вейнямьойнен, але чомусь не пізнає в такому вигляді наречену. Аж тут Айно і вислизає остаточно з рук героя, миттєво перетворившись на звичну красуню. Ну а в діда, звісно, депресія, френдзона, суїцидальні думки.
Так от прекрасну картину Галлен-Каллела фінські депутатки називають «ілюстрацією сексуальних домагань» і «виправданням зловживань жіночим тілом». Та й взагалі, під час сезонної міграції сирійця Європою звернення до народного епосу, і зокрема «Калевали» - це небезпечний націоналізм, чого фінське суспільство собі аж ніяк дозволити не може. Відповідно, картину потрібно прибрати з загального огляду.
Що тут скажеш. Фінські мистецтвознавці зрозуміли, що аби переконати ідіота, потрібно думати як ідіот. Тож у мистецьких і політичних колах Суомі розгорілась дуже важлива дискусія. Захисники здорового глузду видали наступні аргументи. По-перше, на картині зображений саме момент щасливого вислизання Айно із загребущих рук Вейнямьойнена – то які ж тут домагання? Чи накажете дівчині, що секунду тому була окунем, стрибати у воду при повному параді, і бажано у штанях, які для вас стали таким фетишем? А по-друге, «Калевала» як раз таки демонструє сильну волю фінської (ну лапландської) жінки, яка не підкорилась зазіханням навіть такого славного героя. А по-третє, то є зручна позиція, обвинувачувати художника, який вам в силу своєї мертвості не може відповісти. Важливі прєнія тривають. Але черговий крок до 1984 і «розпилення» хоч трохи незручних пам’яток фінські ліві вже зробили. Адже одночасно в тих самих дискусіях підіймають питання, мов щось у Фінляндії занадто велика армія, навіщо вона нам?
А власне на кого ж феміністки зводять цей тектонічний у своїй маразматичності наклеп? Акселі Галлен-Каллела (1865 - 1931) – всього лише ад’ютант барона Карла Густава Маннергейма, учасник війни проти червоних 1918 року, автор дизайну прапорів деяких областей Фінляндії, форми фінської армії і деякого її озброєння. Провідний фінський живописець свого часу. Чи ж буде він зручним для лівачків?
Почнемо власне з першоджерела. Здолавши у двобої лапландського шамана, Вейнямьойнен залишив суперника жити тіко за обіцянку видати заміж за героя сестру шамана Айно. Красуня Айно вирішила не перевіряти на практиці пісню «а як поцілує, відвернеться й плюне», й просто втопилася, побачивши завідного нареченого. Але втопилася досить вдало, перетворившись на якусь там плотву. Плотву випадково ловить наш дідо Вейнямьойнен, але чомусь не пізнає в такому вигляді наречену. Аж тут Айно і вислизає остаточно з рук героя, миттєво перетворившись на звичну красуню. Ну а в діда, звісно, депресія, френдзона, суїцидальні думки.
Так от прекрасну картину Галлен-Каллела фінські депутатки називають «ілюстрацією сексуальних домагань» і «виправданням зловживань жіночим тілом». Та й взагалі, під час сезонної міграції сирійця Європою звернення до народного епосу, і зокрема «Калевали» - це небезпечний націоналізм, чого фінське суспільство собі аж ніяк дозволити не може. Відповідно, картину потрібно прибрати з загального огляду.
Що тут скажеш. Фінські мистецтвознавці зрозуміли, що аби переконати ідіота, потрібно думати як ідіот. Тож у мистецьких і політичних колах Суомі розгорілась дуже важлива дискусія. Захисники здорового глузду видали наступні аргументи. По-перше, на картині зображений саме момент щасливого вислизання Айно із загребущих рук Вейнямьойнена – то які ж тут домагання? Чи накажете дівчині, що секунду тому була окунем, стрибати у воду при повному параді, і бажано у штанях, які для вас стали таким фетишем? А по-друге, «Калевала» як раз таки демонструє сильну волю фінської (ну лапландської) жінки, яка не підкорилась зазіханням навіть такого славного героя. А по-третє, то є зручна позиція, обвинувачувати художника, який вам в силу своєї мертвості не може відповісти. Важливі прєнія тривають. Але черговий крок до 1984 і «розпилення» хоч трохи незручних пам’яток фінські ліві вже зробили. Адже одночасно в тих самих дискусіях підіймають питання, мов щось у Фінляндії занадто велика армія, навіщо вона нам?
А власне на кого ж феміністки зводять цей тектонічний у своїй маразматичності наклеп? Акселі Галлен-Каллела (1865 - 1931) – всього лише ад’ютант барона Карла Густава Маннергейма, учасник війни проти червоних 1918 року, автор дизайну прапорів деяких областей Фінляндії, форми фінської армії і деякого її озброєння. Провідний фінський живописець свого часу. Чи ж буде він зручним для лівачків?
Немає коментарів:
Дописати коментар